1. Органи, на які покладено здійснення опіки та піклування, їх права та обов’язки щодо забезпечення прав та інтересів фізичних осіб, які потребують опіки та піклування, встановлюються законом та іншими нормативно-правовими актами.

НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР

до статті 56 Цивільного кодексу України
Здійснення опіки та піклування в Україні традиційно покладено на районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі комітети міських, районних у містах, сільських, селищних рад.
Згідно з чинним законодавством України (ЗУ “Про місцеве самоврядування в Україні”, Правил опіки та піклування, затверджених спільним наказом Державного комітету України у справах сім’ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26.05.99 N 34/166/131/88) безпосереднє ведення справ щодо опіки і піклування покладається на відповідні відділи і управління місцевої державної адміністрації районів, районів міст Києва і Севастополя, виконавчих комітетів міських чи районних у містах рад у межах їх компетенції.
Права та обов’язки органів, на які покладено здійснення опіки та піклування, а також напрям їх діяльності детально регламентовано Правилами опіки та піклування.
Органи освіти здійснюють діяльність з питань виявлення, обліку та передачі дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, до дитячих будинків, шкіл-інтернатів різних профілів, на усиновлення, під опіку (піклування) та з інших питань, що належать до їх компетенції.
Органи в справах сім’ї та молоді, служби в справах неповнолітніх здійснюють діяльність з питань виявлення, обліку та тимчасового влаштування безпритульних дітей, влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, що утримуються в державних дитячих закладах, на виховання в сім’ї (прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу) та з інших питань, що належать до їх компетенції.
Органи соціального захисту населення здійснюють діяльність щодо забезпечення догляду, надання соціально-побутового та медичного обслуговування громадянам похилого віку, інвалідам і дітям з вадами фізичного та розумового розвитку, які цього потребують.
Органи охорони здоров’я здійснюють діяльність (діагностичну, лікувальну, експертну) щодо осіб, визнаних судом недієздатними внаслідок психічних захворювань або визнаних судом обмежено дієздатними внаслідок зловживання спиртними напоями чи наркотичними речовинами, а також щодо утримання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, віком до трьох років у будинках дитини.
Для допомоги в роботі при органах опіки та піклування створюються опікунські ради, що мають дорадчі функції і до складу яких входять депутати, представники місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування і громадськості.
На сьогоднішній день, правову основу діяльності органів опіки та піклування складають зокрема Конституція України, Цивільний кодекс України, Сімейний кодекс України, Закони України “Про охорону дитинства”, “Про попередження насильства в сім’ї”, “Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування”, Указ Президента України “Про першочергові заходи щодо захисту прав дітей” від 11 липня 2005 року N 1086/2005, постанова КМУ від 17 жовтня 2007 року N 1228 “Питання організації виконання законодавства щодо опіки, піклування надь дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування”, Правила опіки та піклування, затверджені спільним наказом Державного комітету України у справах сім’ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26.05.99 N 34/166/131/88, та інші нормативно-правові акти.